 Министр
юстиции Александр Лавринович подписал приказ об утверждении
Методических рекомендаций относительно государственной регистрации прав
пользования (найма, аренды) зданием или другими капитальными
сооружениями, их отдельными частями. Рекомендации выдано на
многочисленные запросы БТИ, нотариусов и граждан в связи с изменениями в
законодательстве в части государственной регистрации прав на
недвижимость.
Как известно, 16 марта 2010 года вступил в силу Закон Украины от 11
февраля 2010 года № 1878-VI "О внесении изменений в Закон Украины "О
государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их
ограничений" и другие законодательные акты Украины". Законом вводятся
новые нормы, устанавливающие обязательность государственной регистрации
прав на недвижимое имущество, возникающие, в частности, и на основании
заключенных договоров.
В методических рекомендациях отмечается, что обязательность
государственной регистрации такого права как найма или аренда не
распространяются на правоотношения, возникающие из договоров найма
жилья. Учитывая общие принципы регулирования отношений найма (аренды),
которые определены Гражданским кодексом Украины, а также исходя из
положений указанного Закона, нормы относительно обязательности
госрегистрации права пользования (найма, аренды) касаются только зданий
или иных капитальных сооружений, их отдельных частей.
В рекомендациях даны разъяснения относительно государственной
регистрации права пользования (найма, аренды) зданием или другими
капитальными сооружениями, их отдельными частями. Даны пояснения
относительно распространения норм Закона на правоотношения, возникающие
из договоров найма (аренды) жилья.
С рекомендациями можно ознакомиться на сайте Министерства юстиции в
рубрике "Справочная информация - Права собственности на недвижимость"
(http://www.minjust.gov.ua/0/11759).
Методические рекомендации доведены до сведения Бюро технической
инвентаризации, нотариусов, местных органов исполнительной власти и
органов местного самоуправления.
ubr.ua
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
від 31 жовтня 2010 року № 2500/5
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ стосовно державної реєстрації права користування
(найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими
частинами
ІІІ. Поширення норм Закону на правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла
Слід закцентувати увагу на тому, що Цивільний кодекс України, регулюючи
відносини, пов’язані з наймом (орендою), у Книзі п’ятій застосовує різні
правові конструкції в залежності від статусу майна, яке може бути
предметом такого виду договорів.
Так, § 4 глави 58 "Найм (оренда)" містить положення щодо найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Водночас, окремою главою 59 "Найм (оренда) житла" врегульовано
відносини, що пов’язані з укладенням договору саме щодо такого виду
нерухомого майна як житло.
Тобто, відповідно до Цивільного кодексу України житло як об’єкт
нерухомості виокремлено в окрему правову категорію і не може
ототожнюватися з об’єктами, речові права щодо яких виникають з підстав,
визначених § 4 глави 58 "Найм (оренда)". Таким чином Цивільний кодекс
України встановлює різні підходи до регулювання відносин найму (оренди) в
залежності від цільового призначення об’єктів нерухомого майна.
З огляду на загальні засади регулювання відносин найму (оренди), що
визначені Цивільним кодексом України, а також виходячи із положень
Закону, норми останнього щодо обов’язковості державної реєстрації такого
речового права як користування (найму, оренди) будівлею або іншими
капітальними спорудами, їх окремими частинами, не поширюються на
правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла.
|
